Що українці знають і думають про права людини

Дійсно, люди хочуть, щоб права були захищені, але самі дуже мляво їх захищають. Вони побоюються вразливих груп, і тому, мені здається, саме побоювання і нерозуміння відмінностей викликає певну готовність до обмеження. Недостатній рівень толерантності, я вважаю, дещо обумовлений незнанням і нерозумінням, а не тим, що дійсно ми такі нетолерантні, а можливо тим, що ми не до кінця розуміємо проблему.

 конфлікт дуже серйозно вплинув на на цінності людей

Було помітно, що є дуже серйозні регіональні відмінності, які говорять нам про те, що конфлікт дуже серйозно вплинув на ставлення, на цінності людей. І ті, хто на собі відчули серйозність і реальність порушень своїх прав, набагато більше почали їх цінувати і також набагато більше почали цінувати права інших людей. Звісно, погано, що ми опинилися в такій ситуації, але, можливо, саме вона нам допомогла трошки оцінити те, що ми маємо. Адже дуже часто ми не цінуємо те, що маємо”.

для людей права людини – це якась розмита абстракція

“Коли ми проводили опитування, для нас також було важливим з’ясувати ціннісну картину – як українці ставляться до тих чи інших цінностей, які лежать в основі прав людини, –  доповнює колег по дослідженню “Що українці знають і думають про права людини” Тетяна Печончик, – Ми побачили по всій Україні, що найбільшою цінністю для людей є свобода.Так само вони цінують гідність, справедливість, тобто те, що лежить в основі концепції прав людини. Але якщо говорити про розуміння цієї концепції, то тут ми побачили, що, на жаль, цього недостатньо. Для них права людини – це якась розмита абстракція, вони не знають її природу, а звідти вони не розуміють, коли їхні права порушуються, часто не знають, як їх можна захистити або не вірять в можливість такого захисту.

Дуже важливо, що права людини лежать у площині відносин людини і держави, людини і влади, а для населення права людини, як ми бачили з багатьох уточнюючих питань, це будь-що. Наприклад, вони не відрізняють правопорушень від порушень прав людини. Якщо сусід у сусіда вкрав курку, це не є порушення прав людини, але це є очевидним правопорушенням. Хоча для наших громадян такі ситуації чи подібні – наприклад, в супермаркеті продали прострочені продукти, – все є порушенням прав людини. Відповідно, не маючи чіткого розуміння концепції (а це розуміння не дає ні система шкільної освіти, ні університети), люди не знають, куди можна звернутися, як відстояти свої права в тих чи інших ситуаціях, коли вони були порушеними”.